Анатом

Начало книги

«О, моя Америко, солодкава, відкрита мною земля!» — так пише Матео Ренальдо Колумб (чи то пак Матео Ренальдо Колон в іспаномовному варіанті) у своїй праці «De re anatomica».[1] Й ці слова не гордовитий вигук на кшталт відомого «Еврика!», а нарікання, гірка пародія, котру він убачає у власній долі та невдачах, пародія на образ та долю свого генуезького однофамільця з Генуї, Христофора. Однакові прізвища й певною мірою однакові долі. Вони не були ріднею, й один помер за дванадцять років після народження іншого. «Америка», яку відкрив Матео, була не такою далекою й несумірно меншою, ніж Христофорова Америка, вона була завбільшки з безмаль цвяхову головку. Але її відкриття замовчувалося до самісінької смерті дослідника й, попри незначні розміри відкриття, збурило людей не менше.

Відродження. Найпоширеніше дієслово часу — «відкривати». Суто апріорні міркування та засилля силогізмів поступалися місцем емпіричним поглядам. Справді, це була весна поглядів. Можливо, у той час, коли Френсіс Бекон в Англії та Кампанелла у Неаполітанському королівстві запевняли у цінності факту, а схоластики блукали безліччю лабіринтів силогізмів, неотеса й селюк Родрігоде Тріана тим часом вигукував: «Земля!» і, сам про те не здогадуючись, відкривав нову філософію погляду. Схоластика — й Церква нарешті збагнула це — виявилася недостатньо рентабельною, чи то пак приносила менший прибуток, ніж продаж індульгенцій, — відколи Господь вирішив брати гроші з грішників. Нова наука — то добра наука, якщо прислужиться добуванню золота. Добра, коли не заперечує істин Святого Письма, а ще краще, коли розтлумачує, як наживати статки. Сонце почало обертатися круг Землі не за один день, достоту так само, як геометрія з плином часу постала з плаского паперу, щоб опанувати тривимірний простір топології.

Читать дальше →