Донька пастора

Начало книги

Будильник на комоді вибухнув огидним дзеленчанням, ніби маленька бомба з металу для дзвонів, нагло вирвавши Дороті з глибин заплутаного й тривожного сну. Деякий час дівчина лежала горілиць, знеможено вдивляючись у темряву.

Будильник, ніби сварлива стара, продовжував своє нестерпне деренчання, яке могло тривати цілих п’ять хвилин, якщо його не спинити. У Дороті боліло все тіло, і, піддавшись підступному гидкому жалю до самої себе, що зазвичай накочувався на неї вранці, коли наставав час прокидатися, вона заховала голову під ковдру, намагаючись заглушити осоружний звук. Борючись із втомою, Дороті за звичкою суворо себе напучувала: «Ну ж бо, Дороті, пора вставати! Розплющуйте оченята! Книга Приповістей Соломонових, 6 розділ, 9 вірш[1]». Тоді вона згадала, що якщо будильник розриватиметься так і далі, то розбудить батька, тож хутко зістрибнула з ліжка, схопила годинник й урвала його дзвінок. Для того вона й тримала будильник на комоді, щоб доводилося зриватися з постелі, аби вимкнути його. Все ще у темряві вона завмерла біля ліжка й проказала «Отче наш», але трохи неуважно, бо у неї мерзли ноги.

Читать дальше →