Безлюдні острови, розділ 8-2

Начало книги

Для цього голосу у світі голосів немає еквіваленту. Йому не знайдеш жодного порівняння. У ньому є все. Коли лунає цей голос, чуєш заклинання африканських шаманів, молитви буддистських ченців, бій дзвонів, циганські дримби, виття арабського муедзина, єврейського кантора та породіллі, йодлювання тірольців і курликання відлітаючих журавлів, усі мислимі й немислимі відтінки тонів електронних звуконаслідувань, від стогону поліцейської сирени до синтезатора Муга. Цей голос дзижчить, шепоче, скрегоче, хрипить, задихається й верещить, вібруючи в повітрі зі скигленням підкореної сили. Всесвіт звуків, абетка чарівних складових фонетики, музичне tutti frutti, тотальна вокалістика із набором фарб. А масштаб цієї какофонії – чи я знаю, чотири з половиною октави! Найбільший співак грецької міфології Орфей, якого вбили вакханки (менади) і чия відрубана голова попливла на лірі на Лесбос, весь час співаючи, не зміг би витягнути так сам. Для цього потрібні всі разом.

Читать дальше →