"Панургове стадо"

Начало книги

Ранок був тихий і сонячний, але море ще не зовсім заспокоїлось після вчорашньої бурі. Десь далеко, в безкрайніх просторах Атлантичного океану, ще шаленів шторм, і відгомони його — важкі хвилі — таранами навалювалися на пісок пляжу. Солоні бризки обдавали холодним дощем купальників, примушуючи нервово скрикувати жінок і перелякано плакати дітей.

Босі ноги дівчини вправно лавірували між кабінками, складаними стільцями, плетеними шезлонгами, залишаючи на сухому гарячому піску маленькі, відразу ж запливаючі сліди. Її полотняна українська сорочка з вишитим комірцем і рукавами, така ж спідничка і крислатий капелюх різко виділялися серед кольорових купальних костюмів, полотняних хітонів, шовкових халатів курортної юрми. Під пахвою дівчина несла товсту книжку в яскравій красивій оправі. Намисто на грудях дівчини тихо дзвякало від її швидкої енергійної ходи.

Вона дивилась прямо перед собою, у далечінь, на кедрові ліси, що, мов зелена важка мантія, прикривали кам’яні плечі обривистих передгір’їв. Дівчина любила цей ліс. Він нагадував їй російський бір.

Читать дальше →