Літак підбито над ціллю

Начало книги

Замело снігом Сальський степ. Мовчазною пустелею розкинулася його біла гладінь. Куди не кинь оком — жодного димка. Але й тут пройшла війна. З заметів, неначе стовпи, повалені ураганом, стирчать стволи розбитих гармат. Чорніють башти понівечених танків.

Небо затягла сіра імла. Низько над землею стеляться рвані пасма хмар.

Путівцем через степ у радянський тил ведуть групу полонених зрадників. Біля обочин дороги одягнені в білі кожухи, з автоматами наперевіс ідуть конвоїри. Позаду стомлений кінь тягне сани-гринджоли.

Похнюпивши голови, чвалають люди, що втратили честь. Вони зрадили Батьківщину, зрадили свій народ, пішли слугувати фашистам. Важко переставляючи ноги, йдуть впереміжку власовці і поліцаї, бургомістри і старости — всі ті, хто не встиг втекти з відступаючим ворогом.

Дужий вітер із сходу обпалює їхні обличчя. Сніговий поземок б’є в очі. Засунувши руки в рукава пальт і шинелей, горблячись, боком, ледве переборюючи пориви вітру, вони йдуть засніженим степом.

Читать дальше →