Зібрання творів у семи томах. Том 4. Повісті

Начало книги

Немає нічого кращого за Невський проспект, принаймні в Петербурзі; для нього він — усе. Чим не пишається ця вулиця — красуня нашої столиці! Я знаю, що жоден з блідих і чиновних її жителів не проміняє на всі блага Невського проспекту. Не тільки хто має двадцять п’ять років віку, прекрасні вуса та чудово пошитий сюртук, а навіть той, у кого на підборідді прохоплюється біле волосся і голова гладенька, як срібне блюдо, і той у захваті від Невського проспекта. А дами! О, дамам ще приємніший Невський проспект. Та й кому ж він не приємний? Як тільки ступиш на Невський проспект, так уже й пахне самим гулянням. Хоч би й мав яку потрібну, необхідну справу, та, ступивши на нього, напевне забудеш про всяке діло. Тут єдине місце, де показуються люди не з необхідності, куди не загнала їх потреба і меркантильний інтерес, що охоплює весь Петербург. Здається, людина, стрінута на Невському проспекті, не така егоїстична, як на Морській, Гороховій, Литейній, Міщанській та інших вулицях, де жадібність, і корисливість, і потреба позначаються на перехожих і на проїжджаючих в каретах та на дрожках. Невський проспект є загальна комунікація Петербурга. Тут житель Петербурзької або Виборгської частини, що кілька років не бував у свого приятеля на Пісках чи коло Московської застави, може бути певен, що зустрінеться з ним неодмінно. Ніякий адрес-календар[1] і довідкове місце не дадуть таких вірних відомостей, як Невський проспект! Всемогутній Невський проспект! Єдина розвага бідного на гуляння Петербурга! Як чисто заметені його тротуари, і, Боже, скільки ніг залишило на ньому сліди свої!

Читать дальше →