Твоя Марія... і Кіб

Начало книги

— Ти добре подумала? Коли повернеться з рейсу Ольгерд…

— Коли він повернеться з рейсу, я буду вже далеко.

— Це дівчачі витівки! Ви — дорослі люди!

— Я стомилася весь час бути дорослою.

— Але втеча — не вихід! Ти мусиш зрозуміти: Ольгерд не може залишити косморозвідку!..

— Начхати на Ольгерда і його косморозвідку! Мені треба побути на самоті! Я так хочу!

Мати безпорадно знизала плечима й не знайшла, що відповісти.

Замнач сектора Б Об’єднаного управління космофлоту довго вивчав посвідчення. Бліде обличчя замнача з трохи випуклими повіками виразно свідчило про сумнів.

— Нам потрібні спостерігачі! — сказав він нарешті. — Ви закінчували біофак, а в нас обов’язки дещо ширші, ніж простий підрахунок мавп на території!

Марія висмикнула посвідчення з рук замнача і виструнчилась на весь свій невеличкий зріст:

— Я мушу просто звідси зв’язатися з деканом, чи ви повірите на слово?!

У такому малесенькому містечку, як Жерківка, особа декана біологічного факультету мала чималу вагу. На свої кошти декан утримував ряд міських комунальних служб, у тому числі й ті, що належали космодрому. Замнач надто добре знав фінансове становище міста, щоб ризикнути зв’язуватися з деканом напередодні чергових перевиборів.

Читать дальше →