Відьомські війни

Начало книги

За своє коротке життя я помирала двічі. Хоча я не страждаю на невиліковну хворобу або знаходжусь у комі після тяжкої травми. Ні, це не так. Просто, як виявилось, в моєму світі жити небезпечно. І бути відьмою не так чудово. Залишається лише очікувати, коли смерть знову прийде до мене.

— Мені доведеться поїхати? — звинувачувально запитала я. Хоча і знала, відповідь на це запитання. — В мене не має іншого виходу… Так ти мені сказала?

— Це твоя доля, так має бути, — промовила мама.

— Ні це не доля, це… просто… — не буду краще казати.

Я пішла з вітальні у власну кімнату, та залишилась там до кінця цього жахливого дня. Решту часу до приходу ночі, я збирала власні речі. З думкою про те, як сильно ненавиджу власну родину. Вони ніби бажають спекатись мене, вижити із того місця, яке називаю домом уже 17 років, з моменту народження.

— Завтра я поїду, — прошепотіла я. — Сподіваюсь, ти будеш задоволена, мамо.

Читать дальше →