Мій тато — кілер

Начало книги

Ці штукенції тоді можна було купити в будь-якій крамниці центру. Принаймні в кожній другій. Коштували вони купу грошей, були блискучі й важкі, але поза тим усе одно залишалися підробками.

Хоча, коли на підставці з безліччю заглибин їх збиралося штук п’ятнадцять-двадцять, вони мали цілком непоганий вигляд…

Тоді ми із задоволенням дарували їх одне одному на дні народження та інші врочистості. Це було навіть кумедно — збирати ці підробки під старовину — нестріляючі пістолі нібито шістнадцятого століття й майже неріжучі шаблі, ножі та мечі — наче точні копії зброї сарацинів доби перших хрестових походів…

Минуло б років десять — тихих, спокійних і вмиротворених — і весь цей мотлох було б відвезено в який-небудь заміський будиночок і благополучно поховано на горищі мезоніну…

Але мені не судилося так зробити…

Зірвавши з підставки важку бойову сокиру, я рубонув навскіс, між плечем і шиєю, майже розваливши навпіл першого з чотирьох підісланих до мене вбивць…

Читать дальше →