Старі й молоді

Начало книги

Після зливи вночі цей довгий сільський путівець, який весь час зміївся, немов вишукуючи не такі виснажливі підйоми і крутосхили, став непрохідним. Утім, прикрішим за негоду і завдану нею шкоду було не це. Вочевидь, до зусиль будівничих, які зводили тут підмурівки та кріплення, прокладали й споруджували цю дорогу, щоб людям легше було ходити по нерівностях цієї пожолобленої й кривулястої місцевості, ставилися тут зі зневагою і мало не вороже: підпори завалилися, кріплення розсипалися, а поміж руїнами навпростець розбігалися стрімкі стежки. Дощ усе ще накрапав. У блідому світанні вчувався крижаний подих західного вітру; і з кожним його поривом у тих місцях, де краєвид тільки-но випірнув із темних, вологих тіней бурхливої ночі, здавалось, виникало тремтіння. Воно пробігало від оповитого туманом міста на високому пагорбі до узгір'їв, долин та рівнин, усе ще вкритих почорнілою стернею, і аж до моря, каламутного й скуйовдженого. Дощ і вітер немов утілювали завзяття жорстоких небес, що лютували над запустінням цього крайнього узбережжя Сицилії, де височіло мовчазне Джірдженті[1] й скупчились жалюгідні рештки його прадавнього життя; дивно було, як воно вціліло в цій порожнечі часу, без подій, залишене на поталу безпросвітній убогості.

Читать дальше →