Врятувати Вбивцю

Начало книги

Наближався час ланчу, коли секретарка нарешті постукала по скляній перегородці, що відділяла реєстратуру від зали очікування, і жестом покликала Германа. Сказала, що Річард Грубер чекає на нього в своєму кабінеті.

– Містере Генрі, заходьте! – завідувач клініки або, як його називали колеги, “Психіатр номер один”, піднявся в кріслі. Він вимовив ім’я Германа неправильно, можливо, через його співзвучність із американським іменем. – Радий познайомитися. Вибачте, що змусив вас чекати.

– Я також радий з вами познайомитися, – сказав Герман, простягаючи руку.

– Отже, вас направили до нас в інтернатуру, – Річард Грубер знову сів у крісло й уважно подивився на нового практиканта.

Перед ним стояв худорлявий чорноволосий акуратно вдягений чоловік років тридцяти семи-тридцяти восьми. Усі ґудзики білої сорочки застібнуті, вузька чорна краватка звисає чітко вертикально, поли піджака сходяться докупи. Штани попрасовані, туфлі начищенідо блиску. Словом, причепитися нема до чого.

Читать дальше →