Весілля служниці

Начало книги

Я написала оповідання «Весілля служниці», щоб заповнити значний сюжетний розрив між другою («Секрет служниці») та третьою («Служниця спостерігає») книжкою із серії про служницю. Я хвилювалася, що читачі можуть відчути себе ошуканими, бо так і не дізналися, як Міллі й Ензо одружилися. Тому ловіть! Цю історію можна читати як між другою та третьою книжкою, так і після третьої.

Пролог

Цей чоловік збирається мене прикінчити.

У його очах палає жага вбивства. Мій життєвий досвід підказує, що я в страшній небезпеці. Цей чоловік не чекатиме пояснень. Він не дасть мені й секунди, щоб перевести подих. Він покінчить зі мною.

У цьому задушливому, тісному приміщенні — тільки ми вдвох. Він подбав про це: стежив за мною, дочекався моменту, коли я залишуся на самоті, а потім зачинив за нами двері. Й ось ми тут.

Він може зробити зі мною все, що забажає. Ніхто не знає, де я.

Мій ніс розбитий, можливо, навіть зламаний. Кров тече з ніздрів теплими цівками й стікає по губах. У неї металічний присмак. Удар кулаком у ніс — одна з перших дій, до яких він вдався замість привітання. Так він дав мені зрозуміти рішучість своїх намірів.

Читать дальше →