Соло. Книга 6

Начало книги

Розлом мерехтів насиченим синім світлом. Воно не заспокоювало. Радше заморожувало кожного, хто на нього дивився. Дев’ятий ранг — не те місце, поруч із яким хотілося б перебувати. Але ми були саме тут.

— Чоловіче, що сталося? — Вірена підійшла до мене ззаду й обійняла. Я дивився на розлом, намагаючись проникнути всередину й відчути загрозу. Поки що не виходило, але я не здавався. Завжди вважав, що моє відчуття небезпеки не охоплює два світи. Але події останніх місяців показали, що обмеження існують лише в моїй голові. І я намагався із цим боротися.

— З чого ти взяла, що щось сталося? — запитав я, обіймаючи Вірену за руки. Дотики дружини заспокоювали. Навіть згубні думки вивітрювалися з голови.

— Давай ти не будеш мене обманювати, добре? — промовила Вірена таким ніжним тоном, що в мене мурашки побігли спиною. Так моя дружина говорила лише тоді, коли сердилася. — Розповідай. Я ж бачу, що останні місяці ти сам не свій.

Читать дальше →