Морбакка

Начало книги

Колись у Морбацці служила нянька, яку всі кликали Товстою Кайсою. Вона мала три лікті зросту, з широким, мов тесаним, суворим і непривітним обличчям, загрублі руки, помережені тріщинками, за які зачіпалося волосся, коли вона розчісувала дітей; завжди похмура, без тіні усміху на обличчі.

Така людина навряд чи годилась на роль няні, і пані Лаґерльоф довго вагалася, перш ніж її усе-таки найняти. Раніше Товста Кайса ніде не служила, набратися добрих манер не мала звідки, звичаїв поведінки не знала, бо виросла на убогому орендарському хуторі Баккарна, на порослій лісом височині над Морбаккою, удалині від людського житла.

Але господині Морбакки, певно, не було з кого обирати, тож узяли Кайсу. До того, що вона не вміла стелити ліжка, розпалювати кахельну грубку й готувати ванну, пані Лаґерльоф була готова. Ці премудрості нова нянька опанувала швидко. Вона залюбки щодня підмітала в дитячій кімнаті, стирала пилюку й прала дитячий одяг. А ось навчити її поводженню з дітьми ніяк не вдавалося. Товста Кайса не хотіла з ними гратися, ніколи й люб’язного слова до них не мовила, не вміла розповідати казки чи співати колискові. Не те щоб вона не любила дітей, але такий уже мала характер: не терпіла гармидеру, галасливих забав і сміху. Воліла б, щоб діти мовчки сиділи на своїх стільцях і навіть не ворушилися.

Читать дальше →