Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

Начало книги

— Я його вб'ю, — вимовила Кара.

Її каблуки, як молоточки, застукали по мармуру підлоги.

М'які шкіряні чобітки, які Келен носила під довгим білим платтям сповідниці, тихо шелестіли, торкаючись холодного каменю. Їй коштувало великих зусиль зберігати спокій і не бігти слідом.

— Ні.

Кара навіть не потрудилася відповісти. Погляд її пронизливих блакитних очей був спрямований у глибину широкого коридору. На перетині його з іншим коридором стояли одягнені в шкіряні обладунки та кольчуги д'харіанські солдати, озброєні мечами і бойовими сокирами. Кожен насторожено вдивлявся в тіні біля дверей і між колон і був готовий у будь-яку хвилину оголити зброю. Вони лише на коротку мить відволіклися від своєї справи, щоб поклонитися Келен.

— Його не можна просто взяти і вбити, — пояснила Келен. — Нам потрібні відповіді.

Морд-Сіт вигнула брову над крижаним блакитним оком.

— О, я не говорила, що ми не почуємо відповідей. Перед тим як я його переконаю, він відповість тобі на всі питання, що ти захочеш поставити. — На незворушному обличчі Кари промайнула безжальна посмішка. — У цьому суть роботи Морд-Сіт — змушувати людей відповідати на питання, — Кара зробила паузу, — перед тим як вбити їх. — Келен важко зітхнула:

Читать дальше →