Вогонь на вершині Комо

Начало книги

видше сідай у човна, дорогий читачу, і греби на середину могутньої ріки. Не озирайся назад. Слухняний човен понесе тебе в безмежну річкову даль, туди, де пекуче сонце виграє міріадами спалахів на пустотливих хвильках, де затаїлася смерть у страхітливих нуртовиннях, де хижі, ненажерливі риби піраньї чатують на свою здобич.

Отже, ти пливеш. Навкруги — всевладдя води, царство спеки й нездоланної дикої стихії. Сміливіше греби, друже. Твій човник уже подолав першу сотню метрів. Гострим носом він ріже воду, і прозорі струмені, мов зграйки нажаханих пташок колібрі, виграючи на сонці всіма самоцвітами райдуги, розлітаються врізнобіч.

Ще трошки, ще один помах веслом — і ти на бистрині. Тепер облиш весло й ляж на дно човна. Але ти, здається, побачив щось? Ти помітив якусь рухливу цятку. Стеж уважніше, не губи її з очей.

Цятка росте, набуває обрисів. О, та це ж невеличкий кораблик, що посувається тобі назустріч. Він скоро мине тебе, й ти назавжди забудеш про випадкову зустріч посеред безмежної ріки. Тільки гуркіт кволенького мотора ще довго стоятиме в твоїх вухах, нагадуючи про те, що і в цьому пустельному царстві людина проклала свої шляхи.

Читать дальше →