Останній із небесних піратів

Начало книги

Далеко-далеко звідси розкинувся Світокрай, схожий на могутній кам’яний корабель із бушпритом, знесеним над безоднею. З навислої скелі у пустку зривається велична Крайріка, і нема тому водоспаду кінця-краю. Але так було не завжди. Майже п’ятдесят років тому ріка раптом перестала текти.

I то була не випадковість, а наперед визначена подія: зупинка ріки провістила появу Матері Бур, що кожні п’ять-шість тисячоліть прилітає, ревучи, з Відкритого неба, аби засіяти Світокрай новим життям.

Розірвавши Якірного ланцюга (внаслідок чого пропало плавуче місто Санктафракс), Матір Бур загула десь до Верхоріччя. Там вона й віддала величезні запаси своєї снаги, відмолодивши ріку і посіявши своє неоціненне насіння нового життя.

Крайріка потекла знову. Верхоріччя забуяло цвітом. Народилася нова скеля Санктафракс. Але Світокраю все одно було далеко до повного гаразду, бо від Каменосаду вже ширилася якась жахлива пошесть.

Читать дальше →