Діти капітана Гранта

Начало книги

26 липня 1864 року вздовж Північної протоки[1] на повних парах мчала прекрасна яхта. Дув потужний північно-східний вітер. На вістрі бізань-щогли майорів англійський прапор, а на блакитному вимпелі грот-щогли виднілися розшиті золотом, увінчані герцогською короною ініціали «Е. Г.». Яхта називалась «Дункан» і належала лордові Едуарду Гленарвану, одному з шістнадцяти шотландських перів, які засідають у палаті лордів, почесному членові відомого в усьому Сполученому Королівстві[2] Темзинського яхт-клубу.

На облавку «Дункана» перебували: Гленарван, його молода дружина леді Гелена і кузен – майор Мак-Наббс.

Випробовування новісінької яхти добігало кінця за декілька миль[3] од затоки річки Клайд. Судно поверталося до Глазго.

На видноколі вже замрів острів Аран, як раптом вахтовий матрос доповів про величезну рибу, що пливе за кормою «Дункана». Капітан Джон Манглс наказав негайно повідомити про це лордові Едуарду, і той у супроводі майора Мак-Наббса не забарився піднятися на ют.[4]

Читать дальше →