Зоряні крила

Начало книги

У травні на вулицях Києва зацвітають каштани. У травні небо над Дніпром стає незвично синім і глибоким. Пропливають легкі хмарини над Києвом, і, побачивши їх, починаєш розуміти висоту неба. Інколи налітає гроза. Тоді важкі блискавки падають на Дніпро, Масно блищить брущатка вулиці Леніна, і, кружляючи у повітрі, осипаються на асфальт тротуарів білі пелюстки каштанів.

Потім приходить сонце. Краплі ще блищать у листі. Кожна з цих грозових крапель, перед тим як випаруватися, обертається на велику яскраву зірку.

Флегматичні двірники змітають білу піну каштанового цвітіння. А коли все минає і підсихають асфальти, у повітрі залишається ледве помітний аромат грози.

Кожне місто має свій запах. Запах вологого туману в Ленінграді і гострий дух свіжого вугілля в Сталіно. Гнилуватий присмак моря у вітрах Одеси. Свіжим бетоном і смачною чорноземною пилюгою пахне Харків. П'янкий запах іскристих морозів, навіть у найгарячішу пору літа, можна відчути над Москвою. Широкими морськими просторами і їдкуватим білим каменем-вапняком пахне Севастополь, І ледве помітний аромат недавньої грози стоїть над Києвом.

Читать дальше →