Війна Калібана

Начало книги

— Мей? — покликала пані Керрі. — Будь ласка, відклади зараз малювання. Прийшла твоя мама.

Дівчинці знадобилося кілька секунд, аби зрозуміти слова вчительки. І не тому, що Мей не розуміла слів — адже їй уже чотири, не така вже й маленька — а через те, що слова не вписувалися у світ, який вона знала. Мама не могла прийти і забрати її. Матуся полетіла з Ганімеда на станцію Церера, бо, як сказав тато, матусям треба бувати наодинці. А тоді серце забилося швидше, і Мей подумала: «Вона повернулася».

— Матусю?

Сидячи за дитячим мольбертом, Мей не бачила дверей гардеробної кімнати — їх заступало коліно пані Керрі. Пальцева фарба — червона, синя, зелена — липким шаром вкривала долоні дівчинки. Мей кинулася вперед і вчепилася в ногу вчительки — аби її посунути, а заодно і допомогти собі підвестися.

— Мей! — зойкнула пані Керрі.

Мей підняла погляд з обмазаних фарбою штанів на широке темне обличчя пані Керрі, котра тамувала злість.

Читать дальше →