Вампір із Сассексу

Начало книги

Голмс уважно прочитав листа, якого отримав із останньої поштою. Потім, із сухим смішком, що означав у нього сміх, простягнув послання мені.

— Здається, це якась суміш середньовіччя та сучасності, реалізму та дикої фантазії, — зауважив мій товариш. — Що скажете на це, Ватсоне?

Я прочитав таке:

— Матильда Бріґґс — не ім’я якоїсь молодої дівчини, Ватсоне, — сказав Голмс. — Це був пароплав... Але річ зараз не в тім... Що ви знаєте про вампірів? А то мені здається, що ми потрапили в казку братів Ґрімм! Простягніть руку, Ватсоне, і погляньте, що ми знайдемо під літерою «В».

Я взяв теку, про яку він казав. Голмс поклав її на коліна та почав гортати нотатки про свої колишні справи, перемішані з усілякою інформацією.

— Віктор Лін, лісничий... Цікава була справа. Вітторія, красуня з цирку... Вандербіль і Еґґман. Віґор — диво в Гаммері. О! Добрий старий покажчик... Але далі, далі. Послухайте, Ватсоне: вампіризм в Угорщині, а ще — вампіризм у Трансільванії.

Читать дальше →