Справа честі. Справа №5

Начало книги

— Мишко, ти новину чув?

Мишко наминав сир із медом, а це ж така смакота! Як бува не їли такого, обов’язково скуштуйте! Саме тому, притискаючи слухавку плечем, він лише похитав головою, немов би його друг, Льоха Ремесло на прізвисько Холмс, здатен був це побачити телефоном.

— Чув новину, кажу? — ще раз спитав Льоха.

— М-м-м, — промугикав Миха з напханим ротом, прожував, ковтнув і лишень тоді зміг зрештою відповісти. — Чого прискіпався до людини? Новина… Новина… Сир з медом наминаю, тому ніц не чув, ніц не бачив. А що сталося?

— Та нічого особливого. Школу пограбували.

— Як це так? Та що ж там грабувати?

— А отак. Ходімо, подивимось?

— Отакої… Звісно, ходімо.

— Виходь до козлячого столика.

— Хвильку, лише сир доїм.

— Гаразд, десять хвилин тобі, ненажеро, вистачить?

Льоха сидів на лавочці спиною до столика й креслив щось прутинкою на землі.

— Здоров був!

— Привіт!

— То що там потирили?

— Ще не знаю. То до мене Рудик подзвонив. Каже, чергову, тітку Тетяну, заскочили зненацька, вона вирубилась…

Читать дальше →