Місячний Стилет

Начало книги

Дякую за все, мій Друже.

І, маю надію, що Тобі добре, там де ти є.

Де б це не було

Я вільним маю бути – і невідомо, звідки ця новина,

Лише відомо, як то бути вільним з ласки московина.

Лиш з рук та ніг мені здіймуть кайдани,

Надінуть їх на душу – буду я в вигнанні!

Адам Міцкевич. Дзяди, частина ІІІ Литва, Пролог

РОЗДІЛ 1

Ере фер рћхеб ману, фахрам. Ір гхебеш вакирани рін атч.

Слова були вимовлені тихим голосом, але дуже чітко, і одразу після цього молот упав на холодне, темне лезо. Ковадло відповіло гучним гудінням. І через короткий момент пролунав спочатку тихий, але незрівнянно мелодійніший відгук удару металу. Звук повільно наростав, подовжуючи його, пронизуючи коваля та все навколо нього, піднімаючись до рівня, де він ставав майже нечутним, потім повертався і починав згасати, не тому, що він згасав, а тому, що він віддалявся, пливучи у світ, щоб нести новину. Він нагадував перлистий спів ідеально відлитого срібного дзвоника.

Читать дальше →