Людина біжить над прірвою

Начало книги

Ім'я Іван Багряний, за словами Григорія Костюка, товариша юних літ, письменника, «вперше... забриніло в другій половині 1926 p.». Саме тоді за таким підписом з'являються поезії на сторінках журналів «Глобус», «Життя і революція», «Червоний шлях» та ін. Цим псевдонімом (справжнє прізвище Лозов'яга, що десь на шляху родини в умовах державної русифікації набуло суфікс «ін» — Лозов'ягін) було означено авторство опублікованих наприкінці 20-х pp. минулого століття збірки поезій «До меж заказаних», віршованого роману «Скелька», поеми «Ave Maria», як і всіх наступних творів, виданих починаючи з 40-х pp. XX ст. за кордоном. У Радянському Союзі всі його твори від 1932 р. до початку 1990-х були заборонені.

Відомий й інший псевдонім Івана Павловича — І. Полярний, з яким він дебютував у прозі збіркою оповідань «Чорні силуети» ( 1925), ним підписував свої перші публікації в періодиці. Обидва псевдоніми відповідали його характеру як письменника і політика і вибору ним життєвого шляху. Полярний — тобто протилежний, супротивний, що засвідчено його творчістю, тоталітарному режиму, політиці зденаціо-налізації народу України. Але від цього імені довелося відмовитися — виявилося, що існував (теж друкувався) двійник — Леонід Полярний.

Читать дальше →