Шпиталь

Начало книги

Дощ періщив так, наче сам господь Бог намірився влаштувати другий потоп навколо монастиря. У непроглядній темряві біля високих стін захропли коні. Вершник у білому плащі з хрестом загупав у ворота залізною рукавицею.

— Хто там серед ночі?

— Відчиняй ворота і буди абата! — загорлав лицар.

— Хто його питає?

— Гійом де Шалон. Рухайтеся, дармоїди!

Зарипіли ворота і віз, вкритий попоною, заїхав у двір. Троє вершників, що його супроводжували, припинали коней. Затуляючись накидкою від негоди, з'явився абат де Бріссе.

— Де Шалон?! Хвала Господу! Кому дякувати за втіху бачити тебе у такий пізній час?

— Тихше, святий отче, — похмуро промовив лицар, обтираючи чоло. — Втішатися будемо, коли нас разом із тобою повішають на цих стінах. Цей час не за горами. Накажи відчинити вхід до підземелля.

Двоє ченців розпрягали віз, а лицар і абат, ставши осторонь, розмовляли упівголоса.

— Біда спіткала орден та усіх наших братів. Три дні вже як замок Тампль взято королівським військом. Магістра спалили на вогнищі. Храмівники сотнями гинули на його стінах…

Читать дальше →