І мертві залишають тіні

Начало книги

Вона приймала його цілунки, не боронилась, як він її голубив. Коли їй що й не подобалось, то лише цвинтар, до муру якого вони притиснулись, і вулиця перед цвинтарем, така гамірна цієї пізньої години. Правда, їй було трохи незручно, що вони зупинилися отут, у центрі Берліна, за кілька кроків від нічного ресторану, звідки щойно вийшли.

Стояла тепла жовтнева ніч. Легенький вітерець погойдував дерева. Хмари, що свинцем нависли над землею, ніби завмерли. З вітрин магазинів падало тьмяне світло. Високі ліхтарі вимальовували на бруківці кола. По них, то поспішаючи, то повагом, здебільшого нарами проходили люди. Сюди-туди снували автомашини. Дівчина зіщулилась від яскравого світла автомобільних фар, які освітили її. Десь далеко гуркотіли поїзди приміської залізниці.

Молодик дихав на дівчину сумішшю винного перегару й нікотину. Крім того, їй здавалося, що з цвинтаря тягне запахом свіжих вінків та сирої землі.

Читать дальше →