Енола Голмс. Справа про таємничі букети

Начало книги

«Божевільні геть позбавлені здорового глузду», — думає собі доглядачка. Та, зрештою, хіба ж не через відсутність здорового глузду вони божеволіють? Узяти до прикладу хоча б нового пацієнта: якби в нього було бодай трохи клепки, то він би робив руханку разом із іншими пацієнтами на внутрішньому подвір’ї, особливо цієї гарної, погожої днинки, чи не першої за всю весну. Виконував би вказівки на кшталт: «Струнко! Глибокий вдих! Підведіть очі й споглядайте велич небесної тверді! Тепер кроком руш! З лівої ноги — раз, два, три, чотири!» І від цього потроху одужував би, а натомість…　

— Випустіть мене, — торочить він уже, мабуть, всоте. — Я — англієць! Таке ставлення до громадянина Британії просто неприпустиме!　

І хоч говорить він сердито, та принаймні не лається, це доглядачка мусить визнати. Коли чубився з охоронцями та поставив синця під око директорові — ба навіть тоді не прохопився лайкою. І досі тримається, тільки вперто скаржиться:　

Читать дальше →