Ми, горобчики

Начало книги

Я щасливий, що кільком болгарським горобчикам удалося перелетіти за тридев’ять земель і досягти вашої казкової країни. Я буду дуже радий, якщо вони сподобаються вам і ви станете друзями. Вони приязні, цікаві, часом гамірливі, часом тихі, але не надокучливі, як може бути надокучливою людина, наприклад, або муха. Про таких людей у народі кажуть: «Надокучливий, як муха», проте ніколи не кажуть: «Надокучливий, як горобець». Ці горобчики їдять крихти, які дарує їм природа. Ви ніколи не побачите, щоб вони сідали на столі й жадібно накидалися на їжу, вони можуть тільки сором’язливо ходити навколо столу, старанно визбируючи крихти. Якщо ви не будете ганяти горобчиків і ціляти в них камінням, вони відчують до вас безмежну вдячність і ви станете добрими друзями. Вони постараються розважати вас своїми піснями. Правда, горобчики не такі великі співці, як, наприклад, солов’ї, зате вони співають від усієї душі й щирого серця. Що вдієш, не всім бути голосистими співцями!.. Читаючи цю книжку, мої маленькі друзі, не забувайте, що й ви теж такі маленькі, як горобчики, і всі люди на землі були колись маленькими.

Читать дальше →