Особливий час

Начало книги

Перед світанком, коли нічна темрява трохи зблякла, лейтенант відправив Гармаша до лісу: перевірити схрон з БК. Людина запаслива й передбачлива, лейтенант Кащук на будь-якій позиції, яку займав взвод, насамперед обладнував бліндажі, перекриті щілини, «лисячі нори» та всякі нички.

Тобто позначав місця та гнав взвод копати.

Лейтенант і сам солдатської роботи не цурався: копав мов той бульдозер! Добрий чолов’яга: діло знає та людей береже. А зі схроном перестарався: влаштував його в лісі, за пів кілометра від позицій. Якщо раптом знадобиться НЗ — доки добіжиш, поки завантажений повернешся...

Вчора доля товсто натякнула лейтенанту, що він не правий.

Фосфором москалі гатили по околиці містечка кілометрів за три. Але один снаряд пішов не в той степ, вірніше, прямо в ліс. Вогненний дощ був по-своєму красивий, нагадуючи святковий феєрверк, тільки ну його до біса, таке свято! Позиції, дякувати Богу, не накрило, а ось ліс зайнявся. Лейтенант аж зубами рипнув: згадав про схрон. З'ясувати, чи рвонув БК, чи ні, не довелося — по взводу почав працювати міномет, довелося пірнати в бліндажі.

Читать дальше →