Містичний вальс

Начало книги

Вокальній формації «ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ», чия чарівна пісня «Містичний вальс» надихнула мене на створення однойменного роману

Сестрам Григорчук — Катерині, Марії і Тетяні — моїм найпершим читачкам і найвідданішим шанувальницям присвячується ця книга

Бу-бу-бу-бу-бу…

Нав’язливе бурмотіння генерального директора, президента й голови ради правління відкритого акціонерного товариства «Київлікпрепарат» Василя Петровича Стояна заколисувало не гірше рясного дощику за вікном. Стояв грудень, але погода забула зазирнути в календар і подарувала зливу замість білого різдвяного сніжку. Усі присутні на нараді молоді люди в ділових костюмах і з однаковими, фальшиво-зосередженими виразами облич куняли — хто відкрито, користуючись тим, що знаходиться не в полі далеко не яструбиного зору керівника, хто потай, підкреслено уважно схиливши голову над паперами. Чергова безглузда ідея директора долітала до підлеглих мов крізь шар вати в метр товщиною. Сонне царство сколихнулося лише тоді, коли вхідні двері розчахнулися і в кімнату для нарад влетіла струнка, висока молода жінка, однією рукою чіпляючи кліпса зі штучних перлів на ліве вухо, другою зачиняючи за собою двері і закриваючи мобільний телефон підборіддям. Василь Петрович пожвавішав, з надією спрямувавши водянистий блакитний погляд на новоприбулу.

Читать дальше →