1Q84. Книга ІІІ

Начало книги

— Усікава-сан, ви могли б не курити? — сказав невисокий чоловік.

Якийсь час Усікава дивився на співрозмовника по той бік стола, а потім кинув погляд на сигарету «Seven Stars», затиснуту між його пальцями. Сигарета не горіла.

— Вибачте, — надзвичайно ввічливо додав гість.

Збентеженим виразом обличчя Усікава ніби промовляв:

«І чого це я тримаю в руці таку річ?»

— О, справді це нікуди не годиться. Звісно, сигарета не запалена. Рука самовільно, без мого відома, рухалася.

Чоловік смикав підборіддя вниз і вгору, але свого погляду нітрохи не змінював — міцно прикипів до очей Усікави. Той засунув сигарету в пачку, а ту поклав у шухляду.

Біля порога стояв, ледь-ледь прихилившись до одвірка, високий чоловік і дивився на Усікаву так, наче на пляму, що проступала на стіні. «Неприємні типи!» — подумав Усікава.

З цією парою він зустрічався й розмовляв утретє, але завжди відчував однаковий неспокій.

Невисокий чоловік сидів за єдиним столом в офісі Усікави, навпроти нього. Його обов'язок полягав у тому, щоб вести переговори. Кінський хвіст постійно зберігав мовчанку. Нерухомий, як сторожові кам'яні пси на вході до синтоїстського храму, він лише стежив за Усікавою.

Читать дальше →