Світанок

Начало книги

Я вже достатньо постояла на краю смерті у своєму житті, але не скажу, щоб до цього можна було звикнути.

Проте мить, коли я знову погляну в обличчя смерті, здавалася на диво невідворотною. Наче я сама притягувала лихо. Я раз у раз утікала, а воно раз у раз наздоганяло мене.

Але цей раз вельми відрізнявся від попередніх.

Можна втікати від того, кого ти боїшся, можна спробувати боротися з кимсь, кого ти ненавидиш. Всі мої чуття були налаштовані протистояти саме таким убивцям — чудовиськам, ворогам.

Та коли ти любиш свого убивцю, шансів немає. Куди бігти, з ким боротися, якщо це завдасть болю милій твоєму серцю істоті? Коли все, що ти здатна віддати, — це твоє життя, то як його не віддати?

Коли йдеться про того, кого ти щиро любиш?…

Ніхто на тебе не витріщається, — умовляла я себе. Ніхто на тебе не витріщається. Ніхто на тебе не витріщається.

Проте оскільки я не вміла переконливо брехати навіть сама собі, варто було перевірити.

Читать дальше →