Варта у Грі

Начало книги

Кажуть, старе місто сповнене місць для чародійства. Ось між двома вулицями пробігає перехід, схований арками. Туристи заглядають туди зацікавлено, місцеві перетинають швидко, не озираючись. Перехід короткий. Стоптані сходи вниз. Ресторан — праворуч, занедбане церковне подвір’я — ліворуч.

Двоє чоловіків стоять, зсутулившись над тим, що на землі перед ними. Їхні плащі надто теплі для літніх сутінків. Постаті надто схожі.

— Занотовуй все, що бачиш, — каже один хрипко й повільно, ніби остерігається власних слів.

Другий упівоберта зиркає на супутника. Киває. Молоде обличчя суворе, як і у старшого. Рука в темних рукавичках — ще одна не літня річ — літає над записником.

— Занотовуй хутчіше, — напосідається перший, — я не хочу строчити звіт до ранку.

— Звіт усе одно строчити мені, — огризається той, що з блокнотом, і тут же згинається навпіл, важко видихаючи.

— Скасувати біль!.. Ще мені бовкатиме тут. Кодло мале, — старший стріпує з рук щось невидиме і зневажливо дивиться на свого підопічного. — Час! — він розвертається так різко, що плащ злітає в повітря, змітаючи куряву зі старого й порожнього постаменту.

Читать дальше →