Варта у Грі. Артефакти Праги

Начало книги

Викрадачів точно було троє.

Амброз примружився — зір підводив його. З віддалі здалося, що високі постаті закутані в щось недоладне, схоже на сіре плетиво. А можливо, це тільки знущалася відстань. Очі затуманювалися й пекли, ніби від намагання дивитися на сонце. Хоча яке там сонце в опівнічній темряві...

Одна з постатей зробила крок до світлого мага, якого на Амброзових очах викликали на дуель. Кроком назвати це було важко — ніби тінь ковзнула. Надто швидко й надто легко для тілесного створіння. Світляк до того ж хитався від кількості спожитого — Амброз не лічив, поки спостерігав за ним, сидячи за сусіднім столиком, але добре знав, скільки достатньо для того, щоби павутина перестала слухатись, а здоровий глузд відступив перед миттєвим спалахом гніву.

«Сконцентруйся, — наказав собі, вловлюючи прохолоду поту на чолі. — Цього разу — не зникнуть».

Стиснув кулаки й відчув, як хрускотить від напруги незрима павутина.

Читать дальше →