Чаклунка з останньої парти

Начало книги

Школа спорожніла. Уроки давно закінчилися. Діти розійшлися по домівках і встигли усмак пообідати, але доля далеко не всіх тішила ситим життям і пообіднім перепочинком. Один великомученик висів на турніку в спортзалі. Вася Єрмолаєв, учень шостого класу, робив воістину титанічні зусилля, силкуючись підтягнутися. Він напружував руки, дриґав ногами і навіть вигинався, як вуж, тільки б якнайвище підняти місце, яке в народі ніжно називають п'ятою точкою. Одначе завдання, поставлене перед ним, вимагало надлюдських можливостей. Пальці страждальця розтиснулися, і він стрибнув на підлогу.

— Більше не можу, — видихнув він.

— Дев'ять разів з п'яти спроб. Силач, що й казати, — насмішкувато мовив фізрук і скомандував: — По периметру залу бігом — марш! Поки бігатимеш, відпочинеш, а потім знову на перекладину.

Вася, похнюпивши голову, підтюпцем побіг по колу.

— Веселіше! Що ти плентаєшся, як тарган після дихлофосу? Коліна вище. У тебе ноги чи макаронини? — смачно коментував фізрук.

Читать дальше →