Артеміс Фаул. Парадокс часу

Начало книги

ПРИБЛИЗНО за годину їзди на північ від сла­ветного міста Дублін лежить маєток Фаулів, межі якого майже не змінились за останні п’ятсот років.

Садибу, оповиту смугою дубів і обнесену з усіх боків мурами, майже не видно з головного шосе. На стовпах міцних сталевих воріт встановлені камери. Якщо вам буде дозволено пройти через ці електрич­ні ворота, ви опинитесь на гравійній алеї, що лагід­но в’ється там, де колись був доглянутий газон, який зараз поступово занепадає і перетворюється на ди­кий сад.

Наближаючись до самого будинку, ви побачите щільно насаджені дуби та кінські каштани, перепле­тені з більш стрункими ясенами і вербами. Єдиними ознаками цивілізації є під’їзна дорога без бур’янів та світні лампи, що гойдаються над головами нібито без жодного дроту чи іншої підтримки.

Маєток Фаулів протягом сторіч був місцем бага­тьох грандіозних пригод. Останніми роками пригоди мали досить магічний характер, хоча більшість чле­нів родини Фаулів нічого про це не знали. Вони не здогадувались, що головний вестибюль був повніс­тю зруйнований, коли міфічний Народ відправив троля на бій з Артемісом, старшим сином у сім’ї та генієм кримінальних справ. У той час йому було де­сять років. Однак сьогодні діяльність Фаулів у бу­динку є цілком законною. Там немає чарівних спеці­альних загонів, що штурмують стіни маєтку. Немає ельфійських поліцейських, узятих у полон і схова­них у підвалі. Жодних слідів кентавра, що налаш­товує свої підслуховуючі пристрої або запускає теп­лове сканування. Артеміс уклав мир з Народом і налагодив міцні дружні стосунки в їхніх рядах.

Читать дальше →