Сила природи

Начало книги

Згодом решта четверо жінок цілком погоджувалася тільки щодо двох речей. По-перше, ніхто не бачив, як буш проковтнув Алісу Рассел. А по-друге, Аліса була така гостра на язик, що могла й поранити.

Жінки запізнювалися на місце зустрічі.

З-за дерев з’явилася чоловіча група — дісталася дороговказу ще до полудня, на добрячі тридцять п’ять хвилин раніше визначеного строку; чоловіки плескали один одного по плечах: чудово впоралися. На них п’ятьох уже чекав керівник групи, вдягнений у червоний флісовий спортивний костюм, й від нього віяло теплом і гостинністю. Чоловіки закинули в багажник мінівена свої високотехнологічні спальники й, полегшено зітхнувши, залізли в салон. У машині чекали похідні фруктово-горіхові суміші й термоси з кавою. Але, не звертаючи уваги на їжу, чоловіки кинулися до торбини, де зберігалися мобільні телефони, які довелося здати. Нарешті возз’єднання!

Надворі було холодно. Погода не змінилася. За останні чотири дні слабке зимове сонце визирнуло тільки раз. У мінівені було принаймні сухо. Чоловіки розсілися. Один з них пожартував щодо жіночої здатності орієнтуватися за картою, і всі зареготали. Попиваючи каву, чекали на повернення колег. Вони не бачилися вже три дні, тож можна й почекати ще кілька хвилин.

Читать дальше →