Смарагдова книга

Начало книги

— Оце так жарт! — гмикнула Люсі. — Ніяка я не Заяча Душа, це все ти… пан Пришелепувато-Легковажний, годі жартувати! Ти сам чудово знаєш, як легко інфікуються такі рани, а отже, тобі пощастить, якщо ти в ці часи залишишся живим — жодних тобі антибіотиків, а лікарі суціль невігласи і халтурники!　

— Довіку вдячний, — озвався доктор, накладаючи при цьому на щойно зашиту рану ще якусь коричневу мазь. Та мазь пекла хоч на стіну лізь, і Пол насилу придушив гримасу болю. Йому тільки й лишалося сподіватися, що плям на шикарному шезлонгу леді Тілні не залишилося.　

— Я не мала вас на увазі. — Пол помітив, що Люсі щосили пнеться бути привітною і вдає щось типу посмішки. Посмішка, щоправда, вийшла кисленькою, але головне ж — це спроба. — Впевнена, ви робите все якнайкраще, — сказала вона.　

Доктор Гаррісон кращий та й годі, — запевнила леді Тілні.　І єдиний… — пробурмотів Пол. Раптом він відчув, що страшенно стомився. Певно, в тому солодкуватому напої, що його Полові влив лікар, було якесь снодійне.　

Читать дальше →