Стріла Всесвіту

Начало книги

До потрібного будинку Степан Катрич не дістався: десь метрів за вісімсот авто зупинилося, мов укопане. Попереду стояв дивовижний знак: всередині скрипкового ключа стриміла в’януча квітка.

— Даруйте, сер, — зніяковіло розвів руки шофер. — Далі — приватна власність.

— А хіба можна їздити лише повз державні установи? — щиро здивувався Степан.

— Не всі легко переносять сучасний гамір, й коли маєш чим заплатити за тишу… — ухильно відповів водій.

Степану здалося, ніби він чогось не договорює. Втім за кілька днів перебування тут Катрич почав звикати до атмосфери натяків й напівправди. А може, це йому тільки здалося через погане знання мови? Доки розмірковував, машини й слід прохолов…

За місяць до подорожі на світовий конгрес молодого вченого охопило незбагненне тривожне передчуття. Майже фізично відчував — там з ним щось трапиться. А що оте “щось” не піддавалося суворій аналітичній перевірці, Катрич вкрай знервувався. Готував доповідь, старанно, педантично відпрацьовував відповіді на можливі запитання.

Читать дальше →