Труна з Гонконгу

Начало книги

Я саме хотів замкнути свою контору, коли пролунав телефонний дзвінок. Було вже десять хвилин на сьому. День видався нудним, довгим і неприбутковим: жодних відвідувачів, усю пошту я викинув у корзину для сміття, навіть не розкриваючи, й ось тепер — цей перший телефонний дзвінок.

Піднявши слухавку, я сказав якомога жвавішим та енергійнішим голосом:

— Нельсон Раян.

Настала пауза. Раптом я почув, як запрацював двигун літака. На мить цей гуркіт ударив мені у вухо, а тоді затих, перетворившись у шум на задньому плані, наче той, хто дзвонив мені, зачинив двері телефонної будки.

— Містер Раян? — голос був чоловічим: низьким і грубим.

— Саме так.

— Ви — приватний детектив?

— І знову все правильно.

Запала ще одна пауза. Я слухав повільне важке дихання чоловіка, а він, імовірно, слухав моє. Потім незнайомець сказав:

— У мене є лише кілька хвилин. Зараз я в аеропорту. Хочу вас найняти.

Я дістав нотатник.

— Як вас звати та яка ваша адреса? — запитав у співрозмовника.

Читать дальше →