Орхідей для міс Блендіш не буде

Начало книги

Це почалося одного літнього дня в липні — найспекотнішому місяці року, коли небо безхмарне і дмуть пекучі курні вітри. На перетині двох шосе, Форт Скотт і Невада, що перерізають автомагістраль №54 — головну дорогу, котра з’єднує Піттсбурґ і Канзас-сіті, — розташована автозаправка із забігайлівкою. Це стара дерев’яна будівля з одною-єдиною бензоколонкою, яку обслуговує немолодий вдівець із донькою, опасистою білявкою.

Десь по першій біля заправки зупинився запорошений старенький «Лінкольн». У машині було двоє чоловіків: один із них спав.

Той, що за кермом, Бейлі, коренастий чолов’яга із грубим м’ясистим обличчям, неспокійними чорними очицями і білим шрамом на підборідді, вийшов із авто. Його потертий костюм, весь у поросі, був дуже заяложеним, а манжети сорочки — сильно обтріпаними. Почувався Бейлі жахливо. Усю ніч він пив, і тепер полуднева спека неабияк йому дошкуляла.

Він зупинився, поглянув на свого сплячого супутника, старого Сема, і, здвигнувши плечима, зайшов у забігайлівку, полишивши того задавати хропака на самоті.

Читать дальше →