Звільніть золоте лоша. Ковзанка

Начало книги

Пес (актор, який грає пса, не має нічого схожого на собаку. Його вигляд і поведінка як у людини)

Тролейбус. Лікар і Гарна Пані сидять поруч одне біля одного. Лікар дістає гаманець і щось там шукає. З гаманця випадає монета. Лікар нахиляється, дивиться собі під ноги, зиркає на взуття Гарної Пані. Монети ніде не видно. Лікар акуратно підіймає полу пальта Пані.

ПАНІ: Чоловіче, ви переходите всі межі!

ЛІКАР: Це які межі ви маєте на увазі?

ПАНІ: Ні, ну просто чудово! Ви тільки погляньте (звертається до уявних пасажирів) — солідний чоловік, з вигляду інтелігент (приглядається уважніше), так-так, оправа цих окулярів, мабуть, чимало коштувала... мабуть, у пана й онуки вже є.., а він примастився до вродливої жінки й намагається помацати її стегна!

ЛІКАР (щиро здивований): Та що ви, пані! Я монету загубив, срібняк, часів президента Сметони. Я без неї як без рук, навіть ні — як без голови. Мені її колись подарував батько з нагоди вручення диплома.

Читать дальше →