Легенди та лате

Начало книги

Вів зі смачним хрускотом увігнала Чорнокров у череп велетенської павучихи-скальверта. Висмикнула лезо з неабияким зусиллям. Меч задзижчав у м’язистих руках орчиці, розбризкуючи довкола кров. Королева скальвертів протяжно застогнала і... повалилася на купу каміння.

Вів зітхнула й опустилася на коліна. Знову спалахнув задавнений біль у попереку, й орчиця сперлася на величезну руку, щоб погамувати його. Вона витерла з обличчя піт і кров, а тоді поглянула на мертву Королеву. За спиною Вів чулися радісні вигуки.

Вона нахилилася нижче до павучихи. Те, що вона шукала, мало бути просто над носовою западиною. Голова істоти виявилася вдвічі ширшою за її тулуб. Орчиця оглянула величезну опущену щелепу з довжелезними іклами, незліченну кількість очей — і поміж них урешті помітила складку плоті, про яку стільки читала.

Вона втиснула пальці у складку й розкрила її. Звідти полилося ледь помітне золотаве сяйво. Вів просунула руку в цей мішечок із плоті, обхопила тверду гранчасту грудку й смикнула на себе. Волокна з тріском лопнули, і камінь залишився в її руці.

Читать дальше →