Книжки та кістяний пил

Начало книги

— Вісімна’! — проревла Вів, сильним вивіреним ударом шаблі відділяючи череп шкелета від його шийних хребців. Тоді зареготала й штурхонула недобитка плечем — той і повалився, тільки костомахи заторохтіли. Ще два кроки, помах навскіс угору — і шаблюка розтрощила іншому кістякові грудну клітку. Уламки розлетілися так, наче по них рубонули сокирою.

— Дев’ятна’! — орчиця вишкірила ікла й кинулася вперед.

У її жилах вирувала кров, м’язи скорочувалися в бездоганному ритмі, кожен вдих і видих чисто виспівував у легенях. Вів знала свої переваги — молодість, сила, вправність — і користалася ними на повну.

Поміж бастіонних дубів юрбилася армія Варіни Блідої — висхлі шкелети без крові й плоті, а втім, на диво моторні. Билися вони в мертвій — буквально мертвій — тиші, завзято тицяючи у Вів шпагами та списами, а вона спритно ухилялася й безжалісно проріджувала ряди нечисті.

Орчиця прорвалася на вістря атаки, добряче випередивши решту Ворренових Воронів. То були досвідчені вояки, що пройшли вогонь і воду, от тільки здебільшого підстаркуваті або й відверто старі. Старі й нестерпно повільні. Молоду кров вони намагалися тримати в ар’єргарді, але Вів такі порядки не влаштовували.

Читать дальше →