В небі — Земля!

Начало книги

Досить лише побіжно окинути поглядом цей просторий кабінет, щоб відчути — робоча атмосфера тут уже вляглася, відшуміла. На вишневій лакованій поверхні письмового столу біліє лише аркуш паперу та стоїть, замислившись, бронзовий Ціолковський. Біля протилежної од вікон стіни мовчазно поблискує нікелем якесь чудернацьке устаткування. Тьмяніють великі й малі, круглі й чотирикутні екрани. Навіть Робот — людиноподібний електронний автомат — і той ніби виключився, стоїть, в’яло опустивши руки. Лише велика модель Місяця — з кратерами, цирками, морями і густим мереживом гір — оточена веселим сяйвом.

Тихо.

Якби людина мала тонший слух, то, може, почула б, як виграють потоки сонячного проміння, що ллються через розчинені вікна. Біля одного з них стоїть господар кабінету Іван Макарович Плугар, — середній на зріст чоловік, — стоїть і милується садом. На його худорлявому обличчі лежать сліди втоми, тільки сірі очі поблискують нестримною енергією.

Читать дальше →