Нічого особистого

Начало книги

Авторка цієї книги не може закластися за точність усіх подробиць, проте із властивою їй сміливою обережністю, готова стверджувати, що в книзі все правда, звичайно, окрім вигадки:)

(відмазку сплагіачено у Ніни Соротокіної)

Ніколи не питайте, як вони опинились у цьому місці. Не раджу.

У них неадекватна реакція. Можна і межі очі отримати. їх так спеціально обирали. Ну, не втому сенсі, аби межі очі отримати, а у тому, щоб неадекватні були. Чотири жіночки на межі нервового зриву. І курс психологічної реабілітації «Корекція соціальної поведінки». Сім днів за чотири з половиною штуки баксів з носа.

Тобто за задоволення бути піддослідним кроликом — вони ще й гроші виклали. До того ж, пройшли чималенький відбір. Професор проводить цей курс лише двічі на рік, лише для чотирьох людей, випадком тицькаючи пальцем у країну на світовій мапі. Чисто зі спортивного інтересу. Його вже давно не гріють ті «по чотири з половиною штуки» баксів із носа. Його гріють лише спостереження. Вуайєризм певною мірою. Усі невропатологи — психопати, а всі психотерапевти — вуайєристи. А всі офтальмологи в окулярах. Ну це так, для красного слівця.

Читать дальше →