Подорож у Тандадрику

Начало книги

Чи є дорога, похмуріша за ту, що веде до великого міського смітника? По ній раз у раз шмигають сірі або зелені сміттєвози, зрідка розтрушуючи черепки, картопляне лушпиння, скоринки хліба, пластмасові затички, різні залізячки і чого тільки не хочеш. А якщо здіймався дужчий вітер, то, дивись, із якої-небудь неприкритої машини, мов птахи, вилітали цукеркові обгортки, клаптики газет і навіть цілі аркуші із книжок з чудовими кольоровими малюнками...

Усі, напевно, пригадують казку про Йонукаса, який за собою посипав дорогу крихтами хліба, щоб не заблукати і прийти з лісу додому. Отож якби хто попав на смітник, то знайти дорогу назад було б завиграшки: так вона, та дорога, була рясно всипана різним дріб'язком... На жаль, із смітника дороги назад немає: все-все, що сюди привозять, пожирає вогонь, і вогнище палає таке велике, що його заграву видно далеко-далеко навкруги, навіть можна подумати, що то горить ціле село...

Читать дальше →