Щоденник злодія

Начало книги

Одяг каторжан посмугований у рожеве і біле. Якщо за велінням свого серця я вибрав світ, який мені до вподоби, то чому б не спромогтися принаймні пізнати там усі ті численні почуття, яких тільки забажаю: отже, існує тісний зв'язок між квітами і невільниками. Тендітність, ніжність перших є одного поля ягода з брутальною нечутливістю других.[i] Якщо мені доведеться зображувати каторжанина — чи злочинця, — я уквітчаю його таким морем квітів, що він сам, потопаючи в них, обернеться на велетенську нову квітку. Я полинув у світ, що його називають світом зла, і через любов уклепався в таку авантуру, яка спровадила мене до в'язниці. Так, чоловіки, які прирекли себе на зло, не завжди привабливі, проте вони володіють чоловічими чеснотами. Самохіть або ж завдяки випадковому вибору, свідомо і без нарікань вони занурюються в осуду гідне, ганебне середовище, схоже на хлань, у яку затягує людей пристрасть.[ii] Еротичні ігри відкривають нечуваний світ, що виявляється в нічній мові коханців. Такою мовою не листуються. Нею нашіптують хрипким голосом уночі на вухо. А на ранок її забувають. Відкидаючи чесноти вашого світу, злочинці безнадійно ладні створити свій заборонений світ. Вони ладні в ньому жити. Повітря тут затхле: проте вони навчилися ним дихати. Але злочинці далекі від вас — як у коханні вони тримаються на відстані, так і мене відмежовують від світу і його законів. Їхнє кохання тхне потом, спермою і кров'ю. Зрештою воно пропонує моїй спраглій душі й тілу відданість. Саме тому, що воно володіє цими еротичними станами, я й прихилився до зла.

Читать дальше →