Спляча красуня

Начало книги

Заходьте на мою сторінку на Facebook і підписуйтеся, щоб довідуватися про нові переклади.

Під вечір на пагорбі з’явилися БТРи й вантажівки. З’їхали з дороги на поляну, що розтягнулася біля самої вершини. Випалена сонцем, рахітична трава була вкрита чорними плямами після вогнищ і застарілими калюжами масла, а межі стоянки позначали груди сміття. Купи порожніх пластикових каністр, пляшок і зірваної з сухпайків фольги відгороджували поляну від чогось, що кільканадцять років тому було лісом, і що вже давно перетворилося у хащі всіяні залишками сухих гілок, що вилися навколо мертвих стовбурів, немов перепони з колючого дроту навколо сталевих опор.

Заскрипіли засуви й з верхнього люка БТРа виліз офіцер. Зіслизнув по броні й підійшов до місця, де через вал сміття, вниз пробивалася піщана польова дорога. Якусь мить він придивлявся до неї, але аж до повороту не знайшов жодного знаку, що хтось нею останнім часом їздив. Зрештою супутникові фотографії не могли брехати – дорога була чистою, аж до Чортового Віражу. Достатньо притиснути педаль газу, щоб доїхати туди за вісім хвилин.

Читать дальше →