Володар жахів. Характерницька сила

Начало книги

На шкільному подвір’ї було гамірно, як і завжди під час великої перерви. Молодші учні завзято бігали й кричали, наздоганяючи один одного. Під деревами на лавочках збиралися старшокласники, і звідти час від часу долинали вибухи сміху.

На стадіоні за школою грали в футбол: доносилися звуки ударів по м’ячу, вигуки «Гол!», «Пенальті!», «Пас! Давай пас!». Власне, саме футбольна гра була причиною того, що за їдальнею, ховаючись від чужих поглядів, сидів Ярослав. Якби можна було повернути час назад, то на минулому уроці він не те що не торкнувся б м’яча, а навіть не подивився б у його сторону! Ех…

А починалось усе так добре: 8-А і 8-Б були разом на фізкультурі, і хлопці обох класів дружно вирішили провести футбольний міні чемпіонат. Гра цікавила всіх присутніх, оскільки ці восьмі класи були давніми суперниками в спорті. На останній хвилині гри і сталося те, що зробило Ярика героєм дня. Та що там дня, скоріше — місяця, а то й року!

Читать дальше →